ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА

Спеціаліст з фізичної реабілітації і медсестра з лікувальної фізичної культури  працюють з дітьми з порушенням опорно-рухового апарату намагаючись оптимально направити свої зусилля на максимально можливий розвиток,  підтримання та відновлення втрачених або послаблених рухових функцій та працездатності організму. На заняттях з дітьми з порушенням аутичного спектру використовується  тілесно-орієнтована терапія, сенсорно-моторна корекція, навчання імітаційним рухам з словесним супроводом. На базі закладу є багато модульного обладнання, тренажерів і іншого обладнання для здійснення  ефективної реабітаційної роботи.

ІПОТЕРАПІЯ

Оздоровча  реабілітаційна та лікувальна верхова їзда допомагає дітям з особливими потребами перебороти замкнутість на собі та своїй хворобі, учить спілкуватися з іншими людьми, розвиває незалежність, доступну при даному захворюванні. Існує два напрямку лікувально-реабілітаційного впливу іпотерапії: фізична реабілітація, коли спеціально підібрані комплекси вправ тренують певні м’язи, та психологічна реабілітація, тобто корекція психоемоційної сфери . Діючими факторами  при фізичній реабілітації виступають, по-перше, ритмічний рух, що заставляє, сидячи верхи, утримувати пряму поставу та спонукає розвивати хапання руками, а також правильну позицію ніг, яка протидіє скороченню сухожиль; по-друге, контакт з живою твариною, що часто викликає змішані почуття страху, захоплення, гордості, по-третє, симетрія позиції тіла; по-четверте, спілкування з тренером-іпотерапевтом та навколишніми особами під час виконання вправ.  для дитини, яка страждає на психічний розлад, положення верхи додає впевненості, зменшує відчуття тривоги, сприяє досягненню самостійності.  Спілкування дитини аутиста з конем – повноцінний комунікативний ланцюжок із зворотним зв’язком між дитиною аутистом і навколишнім світом, який дозволяє цілісно сприйняти реальність. А це дуже суттєво для соціальної адаптації дітей аутистів.

КАНІСТЕРАПІЯ

Каністерапію в нашому закладі використовують для реабілітації дітей з розладами аутичного спектру, дитячим церебральним паралічем, синдромом Дауна, затримкою фізичного та психічного розвитку,поведінковими розладами та розладами емоційної сфери.

Каністерапія — вид анімалотерапії з використанням собак. Собаки — прекрасні «ліки» проти гіподинамії, викликаного малорухомим способом життя. Прогулянки з собакою знижують вірогідність серцево-судинних захворювань, інфаркту міокарду і інших захворювань. Собака задовольняє дефіцит людини в спілкуванні, підвищує самооцінку хазяїна, покращує його товариськість, вирішує конфлікти в сім’ї. Головною причиною, чому саме собака чинить таку благородну дію, являється те, що її відмінною рисою можна назвати відданість. Часто саме собака повинна заповнити існуючий в житті людини вакуум спілкування. Тварина виконує функцію психологічного заміщення, заповнюючи собою відсутність близької людини. Крім того, вона завжди рада спілкуванню з людиною. Їй не важливо, яка у нього зовнішність і скільки грошей, її приводить в захват сам факт його існування і можливість знаходитися поряд з ним. Це вигідно відрізняє собаку від відношення людей, які завжди оцінюють один одного. Її тяга до людини незалежна від політичних і релігійних переконань останнього, від змін в його соціальному положенні, а іноді навіть від відношення до неї самої. І тому до собаки тягнуться і дорослі, і діти, що відчувають нестачу безумовної любові, прагнуть до вільного прояву емоцій. Собача жалість не сприймається людиною як щось принизливе, в ній бачиться тільки те, що хочеться бачити, — співпереживання. Терапевти говорять, що хворій людині частіше легше спочатку налагодити контакт з собакою, істотою доброзичливою, причепливою і вдячною, приймаючою людину такою, якою вона є. Потім поступово виникає і довіра до терапевта, а без такої довіри лікування неефективне.

Частіше усього каністерапія використовується для лікування аутизму, ДЦП, синдрому Дауна, неврозів, істерій, профілактики серцево-судинних захворювань. Частими гостями є собаки в психіатричних клініках. Крім того, спілкування з собакою — вірний спосіб підвищити самооцінку». Не Слід думати, що для досягнення позитивного ефекту досить привести дітям собаку, а далі усе налагодиться само собою. Ні, курс лікувальної кінології вимагає ретельної розробки і участі самих різних фахівців. Потрібні дресирувальник і ветеринар, щоб вибрати і тримати під контролем тварин. Оскільки йдеться про хронічних хворих, про фізичних або психічних інвалідів, обов’язково потрібний лікар і психолог. Саме вони разом визначають, як використовувати домашніх тварин.

Багато фахівців, відмічають, що діти-інваліди спочатку панічно бояться собак, і лише у міру занять з чотириногими терапевтами страх міняється на прихильність і любов. Поступово таке позитивне відношення переноситься на світ в цілому. Діти стають товариський, легше йдуть на контакт. Тривалість курсу реабілітації за програмою каністерапії залежить від захворювання. Він може тривати від трьох місяців до року, а в особливо складних випадках — і до декількох років. За цей час у дітей формуються поведінкові навички, покращується координація рухів, мовна активність, вони стає більше товариськими. Діти, що отримали важкі емоційні травми, що замкнулися в собі, або ж хворі аутизмом, прагнуть спілкуватися з твариною, посміхаються йому; діти з гіпертрофованою активністю при контакті з собаками заспокоюються настільки, що можуть нормально спілкуватися не лише з тваринами, але і з людьми. Дитині, наприклад, пропонують вільно спілкуватися з собакою — годувати її, вичісувати, вигулювати. Догляд за собакою і ігри з нею сприяють розвитку дрібної і великої моторики. Дитина починає більше рухатися. Правильна і чітка подача команд стимулює розвиток мови. При цьому голосові накази дублюються жестами. Бачачи, як тварина слухається його, у дитини, окрім позитивних емоцій, виробляється упевненість у власних силах, здібностях будувати стосунки, спілкуватися.

Каністерапія може допомогти в розвитку у них:

  1. Почуття довіри через забезпечення безумовного прийняття і любові, а також можуть служити як перехідний об’єкт;
  2. Почуття незалежності і ініціативності, терпіння і самоконтролю;
  3. Почуття власної значущості і компетентності, самооцінки;
  4. У дітей з ДЦП зменшується спастика, покращується і поновлюється координація, стають збалансованішими процеси збудження і гальмування ЦНС, утворюються нові умовні рефлекси.

Крім того, тварини допомагають впоратися з високим рівнем тривоги, постійним занепокоєнням. Спілкування з собакою дає захист від неврозів і інших наслідків стресів. Важливим є і психоемоційний чинник — дитина не сприймає спілкування з собакою як черговий курс лікування (звичайно якщо батьки про це не скажуть). Вона просто отримує задоволення, радіє спілкуванню. І собака теж щиро радіє — їй неважливо, яка у дитини зовнішність і фізичні або психічні особливості, її наводити в захоплення сам факт існування маленького чоловічка і можливість знаходитися поруч. Існують наступні види активності:

  1. Зустрічі з собаками. Заняття, мета яких створити позитивний контакт між людиною і собакою. Можуть проходити в групі і індивідуально, одноразово і багаторазово. Проходять без сценарію і не документуються.
  2. Навчання з собакою. Мета занять поліпшити інтелектуальні і пізнавальні здібності. Зазвичай заняття проходять в дитячих садах і школах, за спеціальним сценарієм. Собака використовується як «науковий допоміжний засіб», мотивує дітей вчитися і, створюючи дружнє середовище, підвищують здібності отримувати знання. Заняття документуються.
  3. Терапія з собакою. Комплекс вправ, спрямований на досягнення конкретної, запланованої реабілітаційної мети за спеціальною методикою, погодженою з лікарем, що лікує, або реабілітологом. Індивідуальний підхід до кожного учасника занять.

Заняття з собакою-терапевтом.

  1. Знайомство з собакою на відстані
  2. Зближення з собакою (погладжування, розчісування, годування)
  3. Ходьба по колу (тримаючись за поводок, ошийник). Ходьба в повільному, швидкому темпі, зміна напрямку за вказівкою кінолога
  4. Біг по прямій, колу, зигзагом (тримаючись за поводок, ошийник), звертаючи особливу увагу на темп і напрямок.
  5. Виконання вправ за собакою-терапевтом, у статичному положенні. Найголовніше, щоб дитина без словесної інструкції (без підказки), стежила за собакою та виконувала дії
  6. Ігри з собакою-терапевтом. Кидання м’яча, повзання, стрибки, катання на велосипеді, самокаті.
  7. Релаксаційні вправи (лягти на або поряд з собакою).

Не страшні ніякі нам хвороби,

впевнені малята й школярі,

бо здоров’я нам охороняють

наші найрідніші лікарі.

Медичне обслуговування в дитячому будинку здійснює:

Лікар-педіатр — 1

Стоматолог — 1

Медичні сестри — 4

Медична сестра фізіотерапевтичного кабінету,

ЛФК і масажу — 1

Медична сестра з дієтичного харчування — 1

Молодші медичні сестри — 2

Медичний блок забезпечений всім необ­хідним обладнанням, лікарськими засобами медичного призначення у відповідності до пе­реліків, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.

Фізіотерапевтичний кабінет оснащений:

•     апарат для ультразвукової терапії;

•     апарат для УВЧ-терапії;

•     апарат для місцевої дарсонвалізації «Іс­кра-1»;

•     апарат для електрофорезу «1 Іоток;

•     опромінювач ультрафіолетовий стаціонар­ний для опромінювання верхніх дихальних шляхів і порожнини вуха (тубус-кварц);

•     апарат для приготування кисневої пінки «МІТ-С»;

•     інгалятор ультразвуковий «Вулкан — 1»;

•     опромінювач ртутно-кварцовий настільний;

•     апарат для аромотерапії «Акорд — С І».

Стоматологічний кабінет відповідає всім санітарним нормам і стоматологічним вимогам. Кабінет оснащений сучасною апаратурою:

•     установка стоматологічна стаціонарна «Саmba Kombi»

•     стоматологічне крісло пацієнта SK 1.01 виробництва CHIRANA;

•     ультразвуковий стоматологічний апарат PIEZODENT, який знімає зубний камінь;

•     фотополімеризуючий апарат;

  • стерилізатор — TNV & TERIL automatic.

Щорічно проводиться поглиблене медичне обстеження дітей спеціалістами Долинської дитячої лікарні та Івано-Франківської облас­ної дитячої клінічної лікарні. За результатами огляду спеціалістами ОДКЛ і ДДЛ сформовані диспансерні групи.
В дитячому будинку створені належні умо­ви для навчання та виховання дітей. Витри­муються належні повітряно-теплові умови в групових приміщеннях, спальнях та інших приміщеннях. Територія закладу утримується в санітарно- технічному стані. Обладнані гру­пові ігрові майданчики, спортивний майдан­чик необхідними ігровими та спортивним« об­ладнанням^ та спорудами